Діти після розлучення - з ким залишиться дитина?

Після розлучення в разі наявності спільних неповнолітніх дітей і подальше спільне проживання батьків не передбачається, суд може визначити з ким саме з батьків будуть проживати діти після розлучення.

Рішення з ким житимуть неповнолітні діти може бути виражене у письмовій формі. У тому числі і шляхом відображення досягнутої угоди в заяві і має виходити з інтересів дітей і враховувати їхню думку. У разі відсутності угоди про проживання неповнолітніх дітей або якщо їх інтереси порушені, суд після розгляду всіх документів повинен прийняти інтереси до захисту прав інтересів дітей. Якщо батьки вирішують здійснити розлучення і діти ними не приймаються до уваги, то на бік дітей встає суд та інтереси дітей будуть захищені.

Сімейний кодекс України стоїть на боці дитини і права на дитину при розлученні залишаються в обох батьків, закон не обмежує можливість спілкування обох батьків з дітьми. Слід враховувати, що розлучення на неповнолітню дитину впливає часом більш сильно, ніж на самих батьків.

Розподіл дітей при розлученні здійснює суд, однак думка самих дітей також приймається до уваги. З ким житимуть діти після розлучення і як їх розділити між батьками в разі відсутності у батьків єдиної думки вирішує суд. Однак права дитини після розлучення не будуть ущемлені жодним чином. Також слід врахувати, що після того, як завершиться розлучення, дитина з батьком можуть отримати аліменти від матері. Такі прецеденти були. Переживаючи розлучення батьків, неповнолітня дитина може втекти з дому або почати гірше встигати в школі. Подбати про його душевному спокої - завдання батьків. Суд може тільки гарантувати дотримання прав - на аліменти, на житло, на спілкування з дитиною батьків.

З ким залишиться дитина після розлучення?

Найчастіше це мати дитини. Але іноді суд "віддає" дитину батькам. Це нова практика українських судів і вона успішна реалізується. Розлучення при наявності дитини, яка не досягла повноліття може бути здійснено тільки через суд.

Батьківські права при розлученні не ущемляються, як і не знімається відповідальність за власних дітей. Обов'язок утримувати власних дітей лежить на обох подружжя незалежно від статусу їхнього шлюбу.